|
Звичайно, ніякі ми з українцями не брати. Я не про теплі щирі почуття, які багато хто з нас взаємно одне до одного має. Я про поширену маячню, яку протягом століть старанно нав'язували поети, державні діячі та різного роду вчені мужі про два нібито братні народи.
Та подивіться сьогодні на українців і росіян, на Київ і Москву і
скажіть: чи багато в нас спільних рис? Якщо чомусь, випадково, в одному
гнізді виростуть орел і пінгвін, хіба вони через цю вимушену близькість
стануть братами? Один, щойно підросте, гордо злине в небо, відвойовуючи
собі право на вільний політ, а другий і далі боязко ховатиметься серед
круч. Така їхня природа. Ми з українцями, хоч теж за різних часів пожили
під одним дахом, який іноді й будували спільно, є навіть не зведені
брати, а, здається, зовсім чужі люди. З різними генами. З різною
історичною пам'яттю. І, мабуть, із цілком різним майбутнім. Джерелом є
сайт gazeta.ua.
Читайте также:
|
