Останнім часом в засобах масової інформації розповсюджується неправдива інформація про події в ДМА „Бориспіль” і все зводиться до боротьби за збереження портфелів, корупції та інших чисельних порушень з боку діючого менеджменту аеропорту.

Коментуючи такі заяви зацікавлених чиновників, прес-центрів зацікавлених компаній, ініціативна група змушена сказати наступне:

Боротьба за збереження ДМА „Бориспіль” ні в якому разі не пов’язана з метою збереження портфелів чи зайняття крісла генерального директора. Це очевидно. Тільки за останні 6 місяців міністром транспорту та зв’язку В.Бондарем пропонувалось зайняти посаду генерального директора Н.Гомболевській, Ю.Скрипкіну, В.Поліщуку (двічі). Умовами було – дати згоду на будівництво терміналу власникам а/к „Аеросвіт” та заспокоїти колектив. Тому категорична відмова на такі пропозиції менеджерів ДМАБ - є самим дійовим доказом безпідставності таких звинувачень.

Чисельні перевірки комісій Мінтрансзв’язку, Державіаслужби, Контрольноревізійного управління Кабміну, СБУ, Генеральної та транспортної прокуратури, МВС не знайшли жодного порушення, яке б заслуговувало на відкриття кримінальної справи.

З іншого боку прекрасні фінансово-економічні показники аеропорту, привабливі інвестиційні прогнози не дають спокою тіньовим ділкам. Не дивлячись на пропозиції таких міжнародно-відомих структур, як:

Аеропорт „Копенгаген”

ЕБРР

Оператор аеропорту „Дубаї”

Фірм „Міцубісі” та Марубені”

- та багатьох інших, що готові вкласти в розвиток інфраструктури ДМА„Бориспіль” до 1,5 млрд $ США (пасажирські і вантажні термінали, готелі, паркінги, ЗПС, транспортні розв’язки, монорельсову дорогу та метро, термінали бізнесавіації та міжнародних зв’язків), ці структури роблять все можливе, щоб прибрати ДМАБ до своїх рук. Нажаль їх дії знаходять підтримку серед чиновників і під загрозу ставляться не тільки пропозиції міжнародних організацій, а й реалізація проекту будівництва пасажирського терміналу, який відповідає найвищим світовим стандартам, за рахунок японського кредиту.

Не дивлячись на чітку, підтверджену на двох зустрічах позицію Президента України Ющенка В.А., що аеропорт „Бориспіль” повинен бути державним:

Мінтрансзв’язку, Державіаслужба до цього часу не відізвали свої підписи під Меморандумом, який дав згоду на будівництво терміналу а/к „Аеросвіт” без повернення незаконно приватизованих земель держави;

Рішення Вищого господарського суду України про повернення земель державі і майна аеропорту до цього часу не виконано через ухвали судів першої інстанції. Як не дивно, але представники Мінтрансзв’язку та Державіаслужби на судовому засіданні виступили проти повернення земель та майна в державну власність.

- Нова концепція розвитку аеропорту „Бориспіль” практично заблокована до затвердження в Державіаслужбі оскільки:

вона була створена під а/к Аеросвіт” і як тільки там зникли окремі постулати її власників пропав і інтерес чиновників. керівництво аеропорту підписало цю концепцію, не бажаючи гальмувати її затвердження, але обумовивши можливість коригування розташування терміналів, виходячи з інтересів пасажирів. Подальші маніпулювання підписом ДМАБ з твердженням, що це є згода на будівництво терміналу а/к „Аеросвіт” змусило керівництво аеропорту відізвати свій підпис.

- Тиждень тому, під час захисту фінансового плану ДМА „Бориспіль” керівництво Мінтрансзв’язку тричі поверталось до проблеми, як все ж таки вирішити питання з будівництвом терміналу а/к „Аеросвіт”.

- Блокуючи узгодження проекту пасажирського терміналу практично на декілька місяців, міністр транспорту та зв’язку В.Бондар звернувся до Містобудівної Ради України з проханням не розглядати цей проект. Тільки завдяки виваженій, мудрій позиції Містобудівної Ради України проект був схвалений.

Зазнавши поразки в спробах перемогти колектив адмінресурсом, приватні структури та їх прибічники в органах виконавчої влади вдалися до спроби розвалити колектив із середини.

Першою спробою було намагання замінити генерального директора, поставивши некомпетентного керівника, який користується дуже сумнівною репутацією в колективі.

Одержавши негативну реакцію вони вирішили замінити генерального директора на іншого працівника аеропорту.

Новий керівник підприємства, будучи ще виконувачем обов’язків генерального директора, негайно змінив структуру підприємства, а повідомив про це колектив через 10 днів. Незважаючи на запевнення 21.05.06р. голови Державіаслужби М.О.Марченка про незмінність структури аеропорту протягом року, вже 24.05.06р. структурні зміни були внесені. При цьому виявилось, що зникли посади саме тих працівників, які найбільш р’яно захищали інтереси державного аеропорту.

Голова Державіаслужби, грубо порушуючи закон, звільнив з посади Генерального директора аеропорту О.Шишкова, який знаходився на лікарняному, не дивлячись на те що є ухвала Шевченківського суду м. Києва, яка забороняє йому це робити.

В заявах прес-центру а/к „Аеросвіт” і Голови Державіаслужби знову звучать непідтверджені звинувачення в корупції, численних фінансових порушеннях і т.д.

Цілеспрямовані дії на відсудження земель аеропорту, де планується будівництво нового пасажирського терміналу за рахунок японського кредиту керівництвом „Залу офіційних делегацій” доповнюють загальну картину cкоординованих спроб вищеназваних структур на блокування будівництва терміналу за японський кредит.

Тому, з подачі ініціативної групи, конференція трудового колективу 18.05.06р. прийняла рішення звернутись до Президента України, як гаранта законності в країні, провівши пікетування під час його відльоту та в межах закону домовитись про зустріч з ним.

Зустріч відбулася і було прийнято рішення Президентом обговорити проблеми аеропорту з ініціативною групою 22.05.06р. о 12 годині.

Подальші дії чиновників від влади по силовому захвату кабінетів, тиску на керівників служб та окремих працівників, залякування звільненням з роботи та притягненням до адміністративної і кримінальної відповідальності підтвердили, що провладні структури, які останні місяці знаходяться при владі, роблять все, щоб зірвати зустріч захисників інтересів колективу з Президентом країни, приховати правду, нехтуючи великими перспективами розвитку, Міжнародною Кредитною Угодою з Японією, інвестиційним іміджем України заради будівництва невеликого приватного терміналу.

З іншого боку, не зважаючи на жорсткий тиск і перешкоди Мінтрансзв’язку, Державіаслужби та їх ставлеників, в разі, якщо зустріч з Президентом України не відбудеться найближчим часом, а питання повернення земель, майна, затвердження концепції розвитку аеропорту до 2020 року, інші стратегічно важливі аспекти для підприємства вирішуватись не будуть, ініціативна група винесе на розгляд колективу питання про повторне пікетування Президента України в аеропорту „Бориспіль”.