Стенограмма онлайн-конференции:

Маша: Считаете ли Вы себя звездой?
- Я себе вважаю артистом. І я завжди йшов до своєї мети, а вона полягала в тому, щоби співати на сцені. Бути професійним артистом і творити перш за все. Я люблю творчість. А зірковість - це коли ти можеш просто сидіти, а продюсери все за тебе роблять. У мене є продюсери, але я сам багато роблю і творю.

Diablo3: Виталий, собираетесь ли Вы покорять Европу? И что, по Вашему мнению, может зацепить европейского слушателя в Вашем творчестве, если таки собираетесь?
- Одразу можна собі поставити питання: а чим я міг підкорити українського глядача? Люди приходять на мої концерти, купують диски, які стають золотими та платиновими. Не знаю, можливо, якоюсь неординарністю. Але тут треба бути більш стриманішими. А там можна поводитися вільніше, зважаючи на те, як поводять себе тамтешні зірки. У нас стриманіше. У тій самій Москві краще сприймаєтсья образ нігіліста, ніж у нас. У нас люди люблять романтичніше і душевніше. В планах кожного артиста є розширення своїх кордонів. Кожному хочеться бути популярним у своїй державі, за кордоном і в усьому світі. Це нормально.
Минулого року я сказав Євробаченню "До побачення". Гадаю, відбірковий тур був не дуже коректним, але цього року я знову буду до нього готуватися.

Сергей Николаевич: Здравствуйте, Виталий! Скажите, пожалуйста, сколько нужно заплатить львовянину, чтоб он со счастливым лицом плясал и открывал рот под фонограмму на митинге в поддержку ПР? Вы относитесь к людям, которые за деньги будут поддерживать кого угодно, или Вы действительно считаете Виктора Федоровича достойным лидером украинской нации? С глубочайшим уважением, Сергей Николаевич
- З глибокою повагою буду відповідати. Завжди, коли я виходжу на сцену, то виходжу не за когось, а для когось. Я виступаю для людей, які прийшли на концерт і небайдужі до моєї творчості. Політика не для мене. Не має значення, це корпоративний концерт, політичний чи ще якійсь. Я виступаю для людей, які прийшли.
Звичайно, я дав би концерт на підтримку НУ, я їздив у концерт на підтримку Партії Людмили Супрун, і на підтримку Ю. Тимошенко. І це знов таки "для" людей.

Индеец Джо: Что это за название - "Красота-разлука"? Что оно означает?
- Я хочу сказати, що кожна моя пісня є відображенням мого життя, моїх емоцій або того, про що я хочу говорити. І
"Красота-розлука" - це про те, що я хочу сказати. Наприклад, навколо мене багато красивих дівчат, кожна хоче сподобатись, але не кожна щира. Тому для мене це краса-розлука. І недарма в кліпі є маски, які спадають. Я хотів сказати, що треба бути красивим душею.

dungeon keeper: Что нового Вы можете привнести в искусство?
- Зараз багато з’являється різних проектів, груп, співаків і співачок, багато продюсерів вкладають кошти у нові проекти. Часто це такі собі "мильні пузирі": від людини, яка виходить на сцену, нічого не залежить. Все придумують продюсери і адміністратори: роблять імідж, розписують, на яку аудиторію розрахована пісня... І це вже не артисти, бо артист - це органіка між музикою, тобою, внутрішнім світом. У сукупності цього з’являється харизма. Але в більшості такої харизми немає. Я не знаю, що я можу додати, мені просто хочеться своєю музикою прикрашати життя людей. Я таблетка, яку розчиняєш і тобі стає добре. Так і з музикою: ти її слухаєш, і вона приносить тобі радість. От нещодавно мені зателефонував хлопець і подякував, що моя музика допомогла йому зберегти кохання. Такі слова надихають, після них справді хочеться творити, бо ти знаєш, що будеш почутий у серцях людей.

Анатолий Серебристый: Как Вы думаете, Ваша музыка гениальна?
- Не можу сказати, що моя музика геніальна, але для мене вона є особлива. До кожної пісня я ставлюся особливо. За моїми піснями можно зрозуміти, який я і що я переживаю. Мої пісні - це наче щоденник, і кожен альбом - це такий запис. Зараз я живу тим, що я роблю. І це буде відображення мого життя. У майбутньому, коли я зміню свої пріоритети в житті, коли з’явиться дружина і діти, можливо, вони стануть важливішими. Але зараз я живу своєю творчістю і повністю віддаюся тому, чим займаюсь.

Наталі: Який місяць цього року для Вас запам'ятався найяскравіше і чому? Опишіть свою "Красоту-разлуку". Дякую за пісню "Згадую".
- Кожен місяць є особливим, але найбільше - вересень. Бо у цьому вересні я зняв новий кліп на пісню, що на музику Олександра Яшина і на слова Івана Франка. Пісня є особливою, бо таких пісень у мене не було. Цього ж місяця народився 3-й альбом, який називається "Красота-разлука". По-перше, він третій. У ньому зібрані всі переживання і емоції, які я переживав півтора роки. Сталося багато всього, я отримав новий досвід. А це робить нас дорослішим, гадаю це буде доросліший альбом. У ньому є пісня "Згадую", яка є першою піснею, що я її написав сам. 4 роки тому я написав приспів, і тільки зараз я прийшов до композитора Генадія Крупника і сказав, що є приспів, але музику до куплетів не можу придумати. Через 3 дні він зателефонував і сказав, що написав куплети. Коли почув їх, я за 5 хвилин написав пісню, яка чекала появи майже 4 роки.
Повністю авторська збірка - час покаже. У мене інші плани, але краще цщось зробити і потім говорити. Найперші плани - це участь у танцях з зірками, зараз у мене напружені репетиції кожного дня. Не кажу, що я прагну перемоги, але хочу, щоби людям подобалися і вони віддавали свої голоси. Перший ефір - 13 жовтня. Це зовсім скоро.

Катя: Тебе нравиться, когда девушка сама проявляет инициативу в отношениях?
- Я вважаю, що стосунки - це така річ, де обоє закоханих мають віддавати себе. Все залежить від двох людей, а не від однієї. У мене навіть у пісні Лавіна є фраза "Признаю сам свою вину наполовину". Ми можемо визнати щось, але завжди винні в чомусь обоє закоханих. У стосунках треба мати взаємоповагу, а потім кохання. Бо це така річ, що може з часом притлумитися, перетворитися на любов до рідної душі. Але якщо будуть взаєморозуміння і взаємоповага, то люди зможуть прожити разом усе життя і бути щасливим.

Люся: Виталик, у тебя есть любимая девушка? Кто она? Как ее зовут?
- Да, так я все і розповів все. Можу сказати, що є. Бачимося ми не так часто. У кожного в житті має щось бути особисте, коли не всім і одразу хочется розповідати. Був у мене такий момент на початку кар’єри, коли я розповідав все і всім. але хочеться зберегти щось для себе. Я щасливий, мені добре і це найголовніше. Дякую за питання.

Алла: Виталик, косметику каких производителей ты предпочитаешь?
- Kerastace

Алина: Виталик, скажи, когда ты собираешься приехать на гастроли в г.Черновцы? Поздравляю с выходом нового альбома, желаю, чтоб он стал не золотым, а платиновым!
- У Чернівцях я був відносно нещодавно, здається 12 вересня. Загалом у мене є ідея, яку хочеться втілити: я хотів робити 19 жовтня другий сольний концерт, але у зв’язку з "Танцями з зірками" довелося перенести. І я вирішив зробити концерт ближче до лютого, до Дня Святого Валентина. Я хотів би зробити і тур, і тоді заїхали би до Чернівців. Я вірю, що ця задумка однозначно здійсниться. Краще рано, ніж пізно.

Стефан: Виталий, а никогда не возникало желания заняться настоящей мужской работой - пойти в армию, науку, политику, например?
- Думаю, що така робота, якою я зараз займаюся, настільки чоловіча і складна... У мене нема вихідних, здоровий сон - це буває рідко, це розкіш. Але я не жалію, бо займаюся справою, якою прагнув займатися з дитинства. Кожному своє: хтось має співати, хтось - керувати державою, хтось бути у шахтах чи на полі. Я своє знайшов, і бажаю всім того ж. Особливо молоді, бо це страшно - коли ти не маєш мети і не знаєш до чого іти у житті.

Зиночка: Виталик!!!! Ты - лучший!!! У меня дома висит твой плакат, и когда я прохожу мимо него, я всегда тебе улыбаюсь, а ты улыбаешься мне в ответ с плаката - и я снова улыбаюсь тебе!!!! Напиши, пожалуста, песню про Зинаиду. Это меня так зовут! Мне будет очень-очень приятно!!!
- Я подумаю стосовно цього питання, обов’язково. Пісня про Камерон Діаз в мене вже є. Будемо думати і про Зінаїду.

Лиля: Виталий, когда ты появился, я поняла, что хочу, чтобы мой парень был похожим на тебя не только внешне, но и внутренне. Он уже отрастил себе усы и бороду, волосы, носит рубашку с голой грудью. Но он очень любит есть сырые сосиски. Скажи, пожалуйста, ешь ли ты сырые сосиски? С уважением, Лилия
- Боже, Лілічка! Кожна людина має бути особистістю. Мені приємно, що люди рівняються на мене, я це чую і бачу не вперше. Це приємно, але любіть свого хлопця таким, яким він є. Хай їсть сосиски, борщ і все, що йому подобається. Ви собі можете уявити, щоби він почав вам казати, щоби ви були схожі на Мадонну, пофарбував би вам волосся, відправив би вчити Кабаллу... Просто любіть його таким, який він є.

Настя: Привет, Виталий! Я тебя уважаю как человека и певца, но после того, как ты поменял имидж, ты изменился во внешности в худшую сторону! А теперь вопрос,(интимный) в какой позе ты любишь заниматься сексом? (извини, что на ТЫ!).
- Дуже гарне питання. Дякую вам за щирість і за відкритість. Я думаю, що це питання особистого характеру і не дуже коректно його ставити. Я просто промовчу.

Геннадий Владимирович: Виталий, каковы Ваши увлечения в области литературы? Что вы читаете сейчас? Каким жанрам отдаете предпочтение в принципе?
- Я читаю різну літературу і різні жанри. Іноді хочеться почитати щось пригодницьке, в інший день - щось пов’язане з коханням. Одна з останніх книжок, що я прочитав - це "Код да Вінчі". Прочитав за 4 вечори, і був у захваті. Хоча факти там недостовірні, але справді дуже цікаво. Зараз я читаю досить незвичайну як для себе: це книжка Маргарити Січкар, відомої в Києві рестораторки, яка називається "Щоденик ресторатора".

Дмитрий: Тебе не кажется, что твой стиль, мягко говоря, не очень похож на стиль настоящего мужчины? Кто посоветовал тебе носить эти усики и бородку? Тебе самому это нравится, или это одно из требований продюссера, которому ты не можешь перечить?
- Все, що у мене не відбувається, і всі шишки, які можуть летіти, можуть летіти тільки через мене самого. Бо все проходить через мене. Люди можуть вносити свої пропозиції, але все остаточно вирішую я. Я просто розумію, що всім хорошим не будеш, як би не співав, як би не виглядав. Я не намагаюся вгодити всім. Якби це вдалося, я був би щасливий, але це нереально. Навіть Фредді Меркюрі, Стінг, Мадонну не люблять всі. Їх багато люблять, але не всі. Коли йде критика, коли люди цікавляться, це на добре. Значить, я потрібен і цікавий людям.

Ольга: Уважаемый Виталий. Есть выражение: Ложь во благо спасения. Как Вы относитесь к лжи? И действительно ли стоит врать во благо спасения? Может спутав "БЛАГО" ложью, можно все испортить или нарушить? Заранее спасибо и желаю творческих успехов.
- Я погоджуюся в дечому з Вами і насправді вважаю, що краще гірка правда, ніж солодка брехня. Іноді важко сказати правду, іноді справді легше збрехати. Але якщо ти збрехав один раз, ти будеш брехати наступні 10 чи решту разів. Тому краще сказати правду, хоч спочатку буде складно, але будеш втішений тим, що сказав правду. Тому що тебе нічого не буде гризти ні в душі, ні в серці.

Танюша: Приветик! Спасибо тебе за новый "Взрослый диск"! Мы в нём почувствовали твои эмоции и переживания!!! Диск супер!!! Виталик, как проходят твои тренировки с Ксюшей? Какой у тебя настрой на 3-их Танцах?
- Все налаштоване на "Танці з зірками", хочеться показати вищий клас. Кожного дня йдуть тренування по 5-6 годин. Складно, але ти знаєш заради чого ти це робиш: заради емоцій тих людей, які дивляться. Можна говорити, що брав участь заради участі. Але кожному хочеться перемоги, чи не так.

Агнетта: Спасибо тебе за твои песни. Скажи, пожалуйста, ты сотрудничаешь с каналом М1, не так ли? Почему же тогда ведущие утреннего шоу обливают тебя грязью?
- Ніколи не дивлюся "Утреннее шоу", бо немає часу. Якщо є час, я сплю. Але ми ще поспілкуємося про це, якщо це справді так. Може, це такий рівень в їх. Якщо їм нема чого сказати, то, може, це такий рівень їхнього IQ.

Борис: Какое прозвище (если не секрет, конечно) было у тебя в школе? Тебя сильно обижали однокласники?
- Були прізвища. Як ви думаєте, у мене прізвище Козловський, як мене ще можна назвати?... І називали, але я ніколи не ображався і завжди на все міг відповісти. Якщо хтось починав називати, то це тривало не довго. Я не був лідером у класі, я був спокійним учнем. Але до моєї думки завжди прислухалися, мене слухали, а значить поважали.

...: Виталик, в Интернете появилась девушка, которая усердно пытается всех уверить в том, что она твоя любимая. Она даже завела себе дневник,в котором описывает ваши отношения! Ты его читал?
- Так, я бачив цей щоденник - мені фан-клуб показав. Ні, я з цією людиною не маю жодних стосунків, і вона до мене нічого немає. Взагалі в Інеті багато того, і всьому вірити не можна. Наприклад, на одному сайті знайомств написано, що я хочу познайомитися чи ще щось... Але якщо ви хочете щось почути правду, то заходьте на такі форуми чи на офіційний сайт www.vitaliykozlovsky.com

Алина: Виталик!!! Очень прошу ответь!! Когда будет твой сольник в Киеве?????
- Він відбудеться у лютому ближче до Дня Святого Валентина.

Каролина: На вопрос "Что ты выберешь: любовь зрителя или любовь одной девушки?" Многие артисты отвечают "Любовь зрителя". Каким будет твой выбор?
- У таких випадках я кажу по-іншому. Не треба в житті щось вибирати. У першу чергу я виберу кохання коханої людини. Але моє кохання, напевне, не буде проти того, щоби мене любили всі. Тому, напевне, я виберу і те, і те.

Лена: Разбитые сердца звонче поют. Ты согласен с этим? В твоих песнях есть отголосок разбитого сердца?
- У моїх піснях є відображення того, що я переживаю внутрішньо. В житті я трошки сильніший, ніж у своїх піснях. Бо в піснях я дозволяю собі розказати те, що не можу розказати в житті. Але в моїх піснях це може почути кожен. Звичайно, я переживав втрати, і вони відображалися в моїй творчості. Коли в моєму житті щось відбувається погано, то в творчості якесь піднесення. Не хотілося б страждати у житті, але чомусь страждання дають поштвох для творчості. Якби ми не знали страждання, ми б не знали щастя.

сонце: Який найбільш незвичайний подарунок тобі дарували останнім часом твої прихильники?
- У мене так багато різних подарунків, і всі вони незвичайні. 100 разів розповідав, що подарували труси ззаду зі смайликом, а спереду з ініціалами ВК. Дарують прикраси, знають, що я люблю пояси. Наприклад пояс, з-позаду пряжки якого можна дістати ножичок. А ще є пояс, в якому пряжка відкривається і звідти можна дістати годинник. Це мабуть для того, щоби я не запізнювався, бо я трошки непунктуальна людина.

Юля: Виталик, есть ли у тебя уверенность в том, что в твоей жизни все происходит правильно?
- Я ніколи не шкодую про те, що зробив. Я вважаю себе я щасливою людиною. Хоча були часи, коли я лягав спати, і все в грудях переверталося від питання, чому я не можу в житті робити те, чого прагну. Але я вірив, і мої мрії справдилися. Я не можу ні про що шкодувати.

Изюминк@: Насколько требователен твой райдер?
- Насправді в мене райдер - це річ відносна. Якщо мене організатори люблять і хочуть, щоби я лишився задоволений, вони дотримуються не райдера, а просто правил гостинності. У мене немає такого "30 канапок з червоною рибою, 40 з ікрою..." Це умовності. Найголовніше, щоби в готелі було чисто, щоби була гаряча вода. Щоби була машина, в якій можна пересуватись містом. Я людина, яка працює, а не така, що приїхала понти показувати. Звичайно, на "Запорожці" їхати не хочеться, бо він глохне.

Анастасия: Чего бы ты никогда не смог простить любимому человеку?
- Напевне, моральної зради. Хоча, можливо, з часом міг би простити і таке. Я людина нервова, але не зла. Можливо, міг би простити. Можливо, вчинки, які не відображаються на здоров’ї інших людей, я міг би простити.

Павел: Известно, что рок надо петь на английском, а оперу на итальянском. А что лучше всего петь на украинском?
- Лірику. В кожної мови є своя специфіка. Наприклад, англійською можна співати RnB. Італійською можна співати балади, українською вони теж звучать. Лірику точно.

украинка: Какой твой любимый напиток и почему?
- Люблю апельсиновий фреш. Можу заради реклами сказати, що люблю Піна Коладу. Іноді я її замовляю. Але я люблю молочні коктейлі і фреші.

Гоша, Киев: Как ты готовишься к выходу на сцену? Есть ли какие-нибудь суеверия, связанные с этим?
- Зовсім по-різному. Але коли ти виходиш на сцену, про що би ти не думав, як би не було за лаштунками, виходячи на сцену ти про все забуваєш. Як би ти не налаштовувався, виходиш на сцену і все забуваєш. Забобонів немає, але є така традиція у команді: перед виходом ми беремося за руки і кажемо "Раз, два, три". Інколи є хвилювання, не люблю цього, не дуже це приємно. Зйомка мене хвилює дужче: як відзнімуть, а чи попаду я під фонограму на зйомці. Коли ти виконуєш пісню наживо, ти завжи можеш імпровізувати. Але телебачення має свої правила, і це вірно. Варто було подивится "Таврійські ігри" - це варто того.

Виталий Владимирович: Виталий, скажите, а чем бы Вы занимались сейчас, если бы тогда не победили в "Шансе", т.е. провалили бы его?!
- Цього року я закінчив факультет журналістики Унівеситету ім. І.Франка. Тому я був би журналістом, який мріяв бути співаком. "Шанс" - це ключик, який я взяв у свої руки і відкрив ним своє життя. Просто у мене була настанова боротися за свою справу. Не все в руках продюсерів, все в наших руках.

Марія: Ти мав колись домашню тваринку? Якщо ні, то як її міг би назвати і яка це була б тварина? З якою твариною ти себе асоціюєш? І чому?
- У мене у Львові живе кішка, яку звуть Машка. Зараз я у Києві, і мені не вистачає маленької тваринки, яка би зустрічала дома, терласая би хвостиком, чекала, що ти її нагодуєш. Була думка завести маленького песика, якого можна возити з собою. Але думаю, що для нього був би стрес їздити по всій Україні, по готелях і різними видами транспорту. Тому я не наважуюся.
Асоціюю себе з котом. Я такий саме лінивий. Але я вдячний людям, які люблять мою творчість, бо вони надихають мене, і я забуваю про свою лінь.

Иван: Что нужно сделать для установления мира во всем мире?
- Напевно взяти чарівну паличку і загадати бажання. Все залежить від людей. Людям потрібно зрозуміти і нести таке бажання в своїх серцях. Це не залежить від когось, а тільки від нас самих. Якщо ми будемо нести у своїх серцях добро, то щастя нам буде.

С О Д Е Р Ж А Н И Е